«Це результат появи повноцінної статистики, якісного андеррайтингу та реальних кейсів виплат. Запрацювала програма AОН та ЄБРР, яка підтримала страхування автопарків, залізничного транспорту, техніки й вантажів з опцією зберігання в портах. Для бізнесу це означає захист з лімітом на рівні 2 млн євро по одному випадку за програмою АОН/ЄБРР та 4-5 млн. долл, у разі страхування нерухомості з перестрахуванням на лондонському ринку. Можливості для вищих лімітів теж існують, однак перестраховики обережні щодо концентрації ризику на одному об’єкті», – пояснює він.
Нагадаємо, що у світовій практиці воєнні ризики майже ніколи не покриваються у межах стандартних програм страхування. У більшості юрисдикцій збитки, спричинені бойовими діями, тероризмом чи військовими операціями, винесені в категорію виключень. Таке покриття традиційно доступне лише для окремих сегментів – авіації, морських перевезень або стратегічних об’єктів і, як правило, продається у вигляді спеціалізованого розширення.
Після початку повномасштабної війни міжнародні перестраховики фактично припинили приймати українські воєнні ризики, тому локальні страховики були змушені формувати власні рішення: спочатку у форматі обмежених розширень до класичних договорів, а згодом у вигляді окремих програм.
Через високу інтенсивність бойових дій українські страховики адаптували власні страхові рішення так, щоб воєнні події (зокрема повітряні атаки) покривалися спеціальними програмами чи додатковими розширеннями. Більшість таких ризиків компанії беруть на власне утримання.
З часом, коли на ринку накопичилася статистика виплат і страховики продемонстрували глибинний аналіз ризиків під час андерайтингу, іноземні ринки перестрахування почали частково повертатися до роботи з Україною.
Український підхід не має прямих аналогів на розвинених ринках і сьогодні залишається одним із найскладніших сегментів страхування у світі.