За словами директора з корпоративного бізнесу ІНГО Андрія Семченка, страхування воєнних ризиків (PVI) існувало і раніше. Покриття охоплювало війни, тероризм і громадські заворушення. Після 2014-го українські страхові компанії надавали такі рішення завдяки західним перестраховим компаніям. Проте після повномасштабного вторгнення іноземні перестраховики припинили роботу в Україні, оскільки війна вже стала реальністю, і приймати такі ризики стало для них надто складно.
Експерт вважає, що з того часу попит на страхові продукти значно зріс, але важливо розуміти, що страхування – це не панацея, а інструмент, який допомагає уникнути негативних наслідків. «Компанії, які звертаються за покриттям, вже зрозуміли головне: ризик воєнних втрат тепер не гіпотетичний сценарій, а реальність, яка потребує плану дій», – пояснює експерт.