Коментар для журналу "Дніпровий кур'єр" дає Юлія Недашківська, Директор філії АСК «ІНГО Україна» в Дніпропетровську.
- Який сьогоднішній стан агрострахування в Україні?
- Не дивлячись на те, що Україна входить до числа світових лідерів по виробництву сільгосппродукції, займає провідні позиції з виробництва багатьох культур - пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, сьогодні послугами агрострахування користуються близько 5% українських виробників. У той же час в економічно розвинених країнах цей показник становить не менше 60%, а в ряді країн ЄС, Канаді, США страхуванням охоплено 90% сільгосппідприємств.
- У чому причина такого малого рівня проникнення агрострахування в Україні? Можливо, аграрії просто не довіряють страховикам?
- Звичайно, певна недовіра до страховиків присутній - але це швидше питання недостатньої інформованості, відсутність традицій і культури страхування в Україні. Так, ви не можете бути на 100% впевнені в якості послуги, поки не скористаєтеся нею, і ми на власному досвіді переконуємося, що у ряду клієнтів ставлення змінюється тільки після отримання страхової виплати.
- Наскільки суворо стежить за цим видом страхування держава?
- Нагляд з боку Нацкомфінпослуг більш ніж серйозний. Всього 27 страхівників на сьогоднішній день зуміли пройти жорсткий відбір регулятора і отримати ліцензії на здійснення страхування сільськогосподарських ризиків на території України.
При цьому ринок розділився на дві частини: чотири страховика, які увійшли до Аграрного страхового пулу, займаються обслуговуванням держпрограм (субсидії, форвардні закупівлі через Аграрний Фонд), а інші працюють на ринку добровільного страхування і за програмою форвардних закупівель через Державну продовольчо-зернову корпорацію.
З компаній другої групи активно розвивають добровільне і банківське (заставне) агрострахування, всього 6 страховиків - в їх числі АСК «ІНГО Україна», яка також працює зі страхування форвардних закупівель кукурудзи Державної продовольчо-зернової корпорації.
- Можливо, поліпшити ситуацію могло б Субсидоване агрострахування?
- Безумовно. Міжнародна практика агрострахування показує, що даний ринок динамічно розвивається і ефективно працює лише в умовах довгострокової і масштабної підтримки з боку держави. У нас же досі не побудована ефективна загальнодержавна система страхування сільськогосподарських ризиків, яка забезпечила б належний захист виробникам.
До недавнього часу державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції була більше декларованої, ніж реальною. Кілька років поспіль в Україні взагалі не було субсидованого аграрного страхування. Проте, влітку 2012 року вступив в силу Закон України «Про Особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтрімкою», і починаючи з 2013 року до державного бюджету стали закладатися кошти - нехай поки що й не великі.
Безумовно, відновлення субсидованого агрострахування має принципове значення. Адже держава знову стає учасником системи агрострахування, партнером для страхового та аграрного бізнесу.
- Чи є інші передумови до зростання агрострахування?
- Нещодавно учасниками Аграрного страхового пулу було розроблено та винесено на обговорення проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні.
У цьому документі одним із пріоритетів є врахування інтересів аграріїв. У цілому Концепція спрямована на те, щоб збалансувати інтереси трьох суб'єктів: товаровиробників, страхових компаній і держави. Якщо в цьому «трикутнику» всі будуть працювати на рівноправних умовах, агрострахування буде розвиватися успішно, динамічно і стійко.
За оцінками експертів, якщо цей документ буде прийнятий на законодавчому рівні, рівень культури агрострахування вже найближчим часом може зрости.
- Чи були у вас клієнти, у яких є досвід страхування з держпідтримкою в попередні роки, тому зараз, коли на держпідтримку розраховувати не доводиться, вони відмовляються страхуватися?
- Такі випадки були. Але ми завжди намагалися співпрацювати з тими клієнтами, хто самостійно і свідомо прийшов до необхідності страхування. Вони будуть страхуватися незалежно від того, компенсує держава їм частину премій чи ні.
- Виходячи з вашого досвіду, наскільки виправдано агрострахування для компаній, які самостійно прийшли до необхідності страхування?
- У будь-якому випадку укласти договір страхування набагато дешевше, ніж компенсувати збитки самостійно. За прикладами далеко ходити не потрібно. Тільки в Дніпропетровській області в 2013 році за результатами перезимівлі озимих культур ми виплатили двом сільгосппідприємствам близько 530 тис. грн. за загиблі посіви озимого ячменю і ріпаку (загибель посівів озимих сталася внаслідок вимерзання). Завдяки страхуванню ці підприємства змогли компенсувати понесені збитки і продовжити бізнес без істотної втрати прибутку.
В цілому, капризи погоди в останні роки підтвердили високі ризики ведення сільського господарства в Україні та його велику залежність від природно-кліматичних умов. І якщо раніше катаклізми траплялися кожні 5 років, то сьогодні вони відбуваються кожні 2-3 роки. Тому актуальність страхування буде тільки зростати.
В основних зернових областях України інтенсивні коливання метеорологічних показників протягом вегетації озимих зернових культур, їх відхилення від середніх багаторічних і оптимальних значень нерідко погіршують умови зростання і розвитку рослин і знижують їх продуктивність.
Бували випадки, коли через примхи природи господарство ставало банкрутом.
- Які ризики покриває страховка?
- Заморозки, вимерзання, льодова кірка, випрівання, пилова буря, смерч, повінь, шквал, смерч, град, грунтова і атмосферна посуха - це всього лише деякі ризики, які можуть істотно вплинути на показники виробництва. У разі таких погодних катаклізмів механічні методи захисту неефективні. До того ж системи зрошення і іригації, протиградові сітки та інші засоби захищають тільки від певних типів ризиків. При цьому вимагають капітальних вкладень на етапі їх придбання і установки, що більшості сільгоспвиробників просто не по кишені.
- Який портрет вашого клієнта?
- Ми страхуємо аграрні компаніями будь-якого масштабу, включаючи компанії з іноземним капіталом. Зараз ми більш активно працюємо з середніми і невеликими сільгоспвиробниками з земельним банком в середньому близько 5 - 10 тис. га. Для них страхування є більш ефективним інструментом захисту, так як втрата врожаю в одній області може стати згубною для всього бізнесу.
- І все ж витрати на страхування досить істотні. Як переконуєте клієнтів в необхідності страхуватися?
- Ми показуємо на конкретних прикладах, скільки могла б втратити те чи інше підприємство, якби не застрахувало врожай. Труднощі полягають в тому, що одного разу не отримавши страхову виплату в недобросовісної компанії, сільгоспвиробник відмовляється від подальшого страхування. Набагато простіше працювати з тими, у кого вже був досвід отримання відшкодування від страховика, так в цьому випадку спрацьовує принцип «сарафанного» радіо.
- Регіональні переваги при виборі клієнтів є?
- Регіональна карта клієнтів залежить від структури посівних площ України. Основний «зерновий пояс» - це центральні та південні регіони України.
- Які нові продукти з'явилися у вас в цьому році?
- У цьому немає особливої необхідності, оскільки всі програми агрострахування досить стандартизовані. Але ми оновили програми страхування з урахуванням потреб ринку. Наприклад, за запитом клієнтів розробляємо програми страхування багаторічних насаджень - садів.
- До страхування сільгоспризиків відноситься і страхування тварин. Наскільки вам цей напрямок цікавий?
- Ми досить активно працюємо в даному сегменті. За підсумками 2013 року ми збільшили збори в 3 рази. Тваринництво в Україні розвивається досить динамічно. Дніпропетровська область - один з лідерів в цьому напрямку. За цим видом держпідтримки немає, а банки більш охоче кредитують під заставу поголів'я, ніж під заставу майбутнього врожаю. Як правило, компанії з іноземним капіталом страхуються добровільно.
- Які ризики зі страхування тварин покриває страховка?
- Ми працюємо за трьома основними напрямками. По-перше, це стандартний перелік: пожежі, стихійні лиха та протиправні дії третіх осіб. По-друге, це страхування від нещасних випадків, таких як отруєння або потрапляння під рухомі транспортні засоби. І третя група ризиків - це різні інфекційні та неінфекційні захворювання.
- На що повинні звертати увагу клієнти при укладанні договору страхування?
- У страховій практиці існує два основних підходи до змісту договору.
Перший - страхування чітко названих ризиків: в договорі детально описано, що представляє собою страховий випадок (посуха, повінь, буря, і т.д.). Другий - так званий all-risk policy - передбачає страхування від усіх подій, за винятком ряду пунктів. У такому випадку потрібно чітко вказати, який саме випадок і за яких обставин не буде покриватися страховими виплатами. Наша компанія працює з обома видами договорів: all-risk policy коштує трохи дорожче, оскільки страхування передбачає більш широке покриття.
Є ще один важливий момент, який обов'язково потрібно з'ясувати при укладанні договору страхування - перелік винятків. Також важливий розмір франшизи за договором страхування, тобто суми збитків, до якої страхові виплати не здійснюються. Зазвичай франшиза узгоджується з клієнтом і встановлюється на такому рівні збитків, покриття яких не вплине на фінансовий стан клієнта.
На закінчення хотілося б підкреслити, що, незалежно від умов договору, застрахувати посіви для агропідприємства буде вигідніше, ніж самостійно відшкодовувати можливі збитки від примх погоди. Та й, як показує наш багаторічний досвід роботи з клієнтами, підприємці набагато спокійніше і впевненіше себе почувають, коли їх бізнес захищений в надійній страховій компанії.