Аграрії починають розуміти переваги диверсифікації власних ризиків

Сергей Кривошеев
25.09.2015

Сергей Кривошеев

Начальник департамента корпоративного страхования

Чому страхування в період економічної кризи для агровиробників є ледь не єдиною можливістю уникнення банкрутства під час стихійних лих чи епізоотії, що очікують страховики від нового закону і чи зможе розвиватися цей ринок без державної підтримки, в інтерв’ю УКАБ розповів Сергій Кривошеєв, начальник департаменту корпоративного страхування Акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна».

Які зміни відбулися на ринку агрострахування за останні два роки? Наскільки вплинула економічна криза на обсяги застрахованих площ?

Під час кризи глибшого сенсу набуває диверсифікація власних фінансових ризиків. Адже у разі втрати врожаю (внаслідок вимерзання, посухи, граду чи інших стихійних лих) або зменшення ціни реалізації вирощеного врожаю аграрії зазнають значних фінансових збитків.  Залучення додаткових обігових коштів для здійснення господарської діяльності стало майже неможливим. Кредити дорогі, державна підтримка відсутня. Тому чи не єдиним інструментом диверсифікації фінансових ризиків стало хе­д­жу­ван­ня* на рин­ках ф'ючерсів та стра­ху­ван­ня.

Ці фінансові інструменти дозволять у разі настання певної події, що призвела до втрати врожаю чи зменшення ціни, отримати запланований дохід. І мені здається, що виробники це розуміють. Адже ситуація на ринку агрострахування не погіршилася, що в умовах кризи безумовно є плюсом. Цього року навіть відбулося невелике зростання обсягу зборів страхових премій. Попри це, в Україні сьогодні, за різними оцінками, виробники страхують лише від 3% до 5% загальних посівних площ. Для порівняння, у США 80% усіх посівів є застрахованими.

В «ІНГО Україна» ви плануєте й надалі розвивати цей вид страхування?

Ми працюємо на ринку вже 21 рік, а сільськогосподарським страхуванням займаємося більше 10 років. Ми бачимо великий потенціал в аграрній галузі і впевнені, що агрострахування може допомогти сектору у розвитку. Нині узгоджується нова редакція законопроекту про державну підтримку агрострахування, його ухвалення планується до кінця року. І за оптимістичним сценарієм ми очікуємо, що вже з 2016 року запрацює державна підтримка агрострахування. Цей процес треба активізувати, змінювати систему, бо з 2004 року законодавство у сфері агрострахування не розвивалось. І хоча закон про агрострахування набув чинності,  він не працює належним чином.

Що передбачає законопроект про державну підтримку агрострахування? Яких змін ви очікуєте?

У цьому законопроекті розроблена система, що оновлює державну підтримку. Передбачено, що держава буде компенсувати частину вартості страхового полісу страховим компаніям, а  агровиробник сплачуватиме лише свою частину премії. Таким чином знижуються видатки аграріїв на цю послугу, вони платитимуть лише 50% страхової премії. Ми підтримуємо цей законопроект, бо майже у всіх країнах світу система агрострахування розвивається лише за державної підтримки. На мою думку, у нашій країні без цього рівень покриття страхування посівних площ ніколи не перевищить 10-12%.

Страхування може бути елементом соціальної політики або інструментом забезпечення продуктової безпеки. Розмір компенсації, яку держава виплачує через страхові компанії, можна корегувати залежно від земельного банку господарства, регіону розміщення підприємства чи культури, яка вирощується. Таким чином держава стимулюватиме агровиробника вирощувати ті культури, які є більш рентабельними, але ризиковими в плані вирощування.

Що ще заважає розвиватися ринку агрострахування, крім відсутності державної підтримки?

Загальна нерозвиненість ринку. Технічно ми готові страхувати, але ринку фактично немає. Збір коштів на рівні 80 млн грн по всьому агросектору і біля 30 компаній страхувальників – це ще не ринок. З іншого боку, страхувальники не готові вкладати кошти у те, що не дає прибутку. Крім того, агровиробники не відчувають довіри до страхових компаній або не розуміють, навіщо їм взагалі необхідне страхування. Ще один фактор, який стримує розвиток – висока вартість послуги. Без компенсації від держави страхова премія для виробників це достатньо великі витрати. Середній тариф на страхування сьогодні складає від 5% до 8%. Якби була компенсація, то агровиробнику було б набагато простіше виділити на це кошти зі свого бюджету.

Агровиробники часто закидають банкам і страховикам, що ті не розуміють усіх процесів їх виробництва. Як ви вважаєте, чи є прогрес у цьому напрямку?

Все залежить від того, як страхова компанія будує свій бізнес. У «ІНГО Україна» агрострахуванням займається окремий підрозділ, де працюють люди, які мають аграрну освіту. Вони не є страховиками, фінансистами чи банкірами. Це дозволяє їм розуміти виробництво, адже вони спілкуються з агровиробником однією мовою. Наша компанія має високу ступінь надійності, завдяки співпраці із західним перестрахувальником Hannover Rück SE (Німеччина), що має рейтинг надійності АА- (Standard &Poor's). Це дуже важливо, тому що збитки часто бувають катастрофічними, а в Україні не всі страхові компанії володіють достатнім капіталом, щоб повністю покрити  взяті на себе зобов’язання.

У яких випадках агрострахування є обов’язковим для виробника?

У випадку, коли біологічний актив (урожай чи тварини) є заставою банку. Це третина усіх випадків страхування сьогодні. Також обов’язковим страхування стає тоді, коли укладаються форвардні контракти з ДПЗКУ чи Аграрним фондом.

Які види страхування найпопулярніші серед аграріїв?

Два основних продукти – це страхування озимих культур на період перезимівлі та страхування літніх ризиків ярових культур. При бажанні клієнт може застрахувати ярові лише від частини ризиків – граду і вогню. При страхуванні озимих договір покриває всі ризики загибелі сільськогосподарської культури. Страхування озимих дозволяє убезпечити кошти, витрачені під час осінніх польових робіт. Також можливо застрахувати тварин та техніку.

У нас дуже гнучка тарифна система. Нашою перевагою є те, що ми можемо розробити страховий продукт під потреби клієнта. Якщо на першому плані питання вартості, ми розробляємо  програму згідно з наявним бюджетом. Або навпаки, якщо пріоритетом для  клієнта є максимальний захист – запропонуємо програму з мінімальною франшизою та повним переліком ризиків.

Протягом якого часу після настання страхового випадку виплачується компенсація?

За  договором у страховика є 30 робочих днів після надання повного пакету документів на виплату відшкодування, але основний період припадає на збір цих документів.

У пакет документів, які  надаються у випадку не перезимівлі, входять документи, що підтверджують придбання та використання матеріальних витрат на процес посіву та догляду за сільськогосподарською культурою.

Які площі були застраховані вашою компанією минулого року?

За минулий рік ми отримали понад 8,5 млн грн страхових премій, виплатили 3,5 млн грн (42% залучених коштів), застраховано було 142 тис. га площ, які належать 75 клієнтам. Спектр культур – достатньо широкий: лідером була кукурудза, далі соя, озима пшениця, цукрові буряки, озимий ріпак... Минулий рік був відносно вдалим для нас. Але бували роки, коли виплати нашим клієнтам становили більше 200% від зібраних страхових платежів.

 

* хеджування (англ. Hedging) – це домовленість купити або продати що-небудь (товар, валюту, цінні папери) за певною ціною в майбутньому, з метою мінімізації ризику непередбаченого коливання ринкової ціни.