«Метеозахист»: індексне страхування – виплати без зволікання

«Погода підвела…» – як часто доводилося чути це нарікання-виправдання від аграріїв за неврожайні реалії. Справді, примхливість природи неоднораз ставила чи взагалі хрест, чи принаймні знак запитання на прибуткових перспективах того чи іншого агропід­приємства. З природою домовитися змоги немає, а ось подбання про страхування себе від погодних негараздів є цілком здійсненним.

Індексне страхування від погодних ризиків – шлях, який може істотно підсолодити гірку пігулку розчарування від нежаданих погодних сюрпризів. Якщо заповнити анкету-заявку на індексне страхування, то ви точно убезпечитеся від розбитого корита в разі погодних негараздів. Про те, як доєднатися до програми індексного страхування «МетеоЗахист», про її переваги та охоплення спілкуємося з керівником напряму захисту від агрономічних ризиків компанії «Сингента» Романом Хрипком і начальником відділу агропромислового страхування страхової компанії ІНГО Русланом Зимовцем.

Олексій Рижков: Пропоную спершу зробити невеличкий екскурс в історію програми «МетеоЗахист».

Роман Хрипко: Програма «МетеоЗахист» працює вже 8­й сезон. До того ж – попри все, адже ми працювали й 2022­го, й 2023­го. Використовуємо супутникові погодні дані, й ані ми, ані експерти не виїздимо на поля, тому є змога працювати навіть за таких складних часів, які наша країна тепер переживає. Це – індексне страхування. Погодні індекси – база для цього продукту. На старті запуску програми, в перші два сезони було тяжкувато, тому що індексне страхування було зовсім незнайоме й фермерам, і ринку, відтак ми багато зусиль докладали до того, щоб розповісти, показати й, звісно, довести, що ця програма є і що фермери дістають відшкодування. Опісля, коли вже клієнти (а в нашому разі це сільгоспвиробники, які використовують програму компанії «Сингента») почали цим користуватися, то ми відчули доволі великий попит. Й перед початком повномасштабної війни, впродовж 2020–2021 рр. програма набрала максимальних обсягів. 2021 р. ми вийшли на покриття площі в 1,2 млн га по всій території України. Більш як тисяча фермерів приєдналося до цієї програми. Сума відшкодування перевищила 100 млн грн за сезон­2021. Це був пік нашого розвитку. Звісно, з початком повномасштабного вторгнення обсяги зменшилися. Проте нині ми поступово їх відновлюємо. Минулого сезону, який був доволі посушливим, понад половина застрахованих аграріїв отримали відшкодування своїх збитків. У попередні сезони зазвичай поліси спрацьовували в більш як третини застрахованих. Цього сезону реєст­рація вже працює. Станом на третю декаду березня ми отримали анкети на площу 250 тис. га. Квітень і травень будуть доволі активними з погляду приєднання до цієї програми. У нас є два дедлайни: 15 квітня – для озимих культур і 15 травня – для ярих. А назагал анкети для реєстрації ми приймаємо ще із зими. А наш страховик – компанія ІНГО.

Руслан Зимовець: Так, із компанією «Сингента» ми співпрацюємо доволі тривалий час за різними видами страхування. Наразі ми страхуємо співробітників компанії за медичними програмами. Також компанія довіряє нам страховий захист своїх вантажів, зокрема й небезпечних, які потребують особливого страхового покриття. Раніше в нас була програма зі страхування насіння компанії «Сингента», коли ми компенсували клієнту вартість через загибель озимого ріпаку взимку. До програми «МетеоЗахист» ми приєдналися цьогоріч. Власне, участь у ній для нас – це дуже відповідальний момент, позаяк слід було розробити чимало внутрішніх бізнес­процесів, тому що індексне страхування різниться з іншими видами страхування. Його не можна порівнювати з майновим, навіть просто з класичним агрострахуванням. Адже тут задіяно найсучасніші технології, які нині є в усьому світі. Страховий випадок визначається на підставі супутникових даних, і страхова компанія не виїздить на поле, щоб фіксувати стан рослин. Це істотно прискорює процес і робить простішим його адміністрування. Ще великим плюсом є можливість масштабувати такі проєкти. У згаданій раніше програмі масштабування потребувало чималого людського ресурсу. На кожне поле виїздив експерт, оцінював стан, надавав страховій компанії звіти, та своєю чергою аналізувала інформацію, і лише опісля клієнта приєднували до страхування.

• Олексій Рижков: Це був агроном, який входив до штату страхової компанії чи якийсь незалежний експерт?

Руслан Зимовець: У нас є свої експерти, а також найняті сюрвеєри, які можуть оперативно виїхати у будь­який куточок України. Тут ідеться про сезонність, адже період прийому на страхування озимих культур – це жовтень­-листопад. Головне для озимих культур – це фаза розвитку, тому потрібно було оглянути дуже багато й у короткий термін. Це якось стримувало розвиток цієї програми. А щодо індексного страхування скажу, що масштабувати можна всю країну водночас. Якщо в Україні налічують 36 млн га орних земель, то ця прог­рама може покрити 36 млн га посівів без додаткового ресурсу. Головне, щоб ті землі були під контролем України. На жаль, в Україні частина території перебуває під постійним вогневим впливом супротивника. Й спрямовувати туди людей на огляд дуже небезпечно. А з індексним страхуванням ми можемо забезпечувати страховим захистом і підконт­рольні Україні території, розташовані впритул до державного кордону.

• Олексій Рижков: Які регіони та які культури задіяно в програмі?

Роман Хрипко: Фокусуємося на ключових культурах, які вирощують в Україні: соняшнику, пшениці, ячмені, кукурудзі, ріпаку. Інколи, в минулих сезонах у нас також була й соя. Традиційно «МетеоЗахист» передбачає, власне, захист від поганих погодних умов. А найбільша погодна проблема в Україні – це посуха. Коли ми починали, фокусувалися саме на захисті від посухи. Тому найбільший попит традиційно був на сході й півдні України. Далі – центральна частина України й у не дуже великих обсягах Західна Україна. Для Західної України кілька років тому ми ще додали індекс надмірних опадів. Упродовж останніх чотирьох­п’яти років програма працює з трьома погодними індексами: посухою (нестачею опадів), спекою (високими температурами) та зливою (доволі велика сума опадів, що спричиняє негарні наслідки).

• Олексій Рижков: А приморозки?

Роман Хрипко: Морозу, приморозків немає. Коли ми починали запускати програму, зробили опитування фермерів щодо того, які їх цікавлять культури та які погодні проблеми­болі найбільше хвилюють. У відповідь дістали: соняшник, пшениця, кукурудза, а найуразливішими є фази цвітіння та наливання зерна (негаразди в цей період матимуть найбільший вплив на врожайність, а та своєю чергою впливає на фінансові показники). Відтак ми й сфокусували наші програми на період цвітіння та перші фази наливання зерна. Й оті три негаразди – посуха, спека й злива – якраз те, що може погано повпливати на фінальний результат. Й у полі нашого зору – весняно­літні ризики. Традиційно фермерів ще цікавить перезимівля озимих, здебільшого ріпаку. Й найбільші обсяги традиційного страхування якраз за цим напрямом.

• Олексій Рижков: Яким є алгоритм дії аграрія, коли настає страховий випадок?

Роман Хрипко: Коли клієнт приєднується до програми, себто запов­нює анкету, й ми йому видаємо страховий сертифікат, він одержує так звані граничні рівні. Це ті рівні індексу, за яких настають погані погодні умови. Щодо цих граничних рівнів іде розрахунок відшкодування залежно від того, яка фактично буде погода. Наприклад, візьмемо посуху для Центральної України. В цьому разі граничні рівні опадів становлять 20–30 мм. Страховий період, або період покриття, – місяць. Якщо впродовж місяця, який обере фермер, буде зафіксовано показник опадів менший від зазначеного граничного рівня, то клієнт дістане відшкодування. Для кожного індексу є доволі проста формула розрахунку відшкодування. Ми в програмі «МетеоЗахист» робимо для фермера все «під ключ». Зробили цифрову систему, інтегрували її зі страховим партнером і постачальником погодних даних. А все, що потрібно фермеру, – це зареєструватися в системі, подати анкету, подати накладні як підтвердження факту купівлі технології компанії «Сингента». Далі ми самі стежимо за погодою, отримує­мо погодні дані, робимо розрахунки відшкодування та передаємо інформацію до страхової компанії, надалі наш страховик уже телефонує фермерам і каже: ось у вас, наприклад, 100 тис. грн відшкодування, дайте нам, будь ласка, уточнені банківські реквізити, пакет документів, й опісля клієнт дістає відшкодування на розрахунковий рахунок. Намагалися зробити все так, щоб було доволі просто й прозоро для фермера.

• Олексій Рижков: А фермер своєю чергою має бути вашим клієнтом і купувати певний обсяг продукції компанії «Сингента»?

Роман Хрипко: Так, є певні критерії входу до цієї програми. Наприклад, для пшениці мають право на участь ті клієнти, які придбали в нас гербіцид, фунгіцид й інсектицид. Зазвичай, клієнту слід придбати не один, а кілька продуктів компанії «Сингента», після чого він може подавати анкету й брати участь у програмі «МетеоЗахист». Є кількість продуктів та є мінімальні обсяги їх закупівлі. Щоб було прос­тіше, ми визначаємо обсяги в гектарах. Тобто є культури, за якими мінімальна площа для участі в програмі становить 100 га, а є культури, для яких відповідна цифра становить 300 га. Ми почасти покриваємо ті витрати, які фермер несе на технологію «Сингента». Цього сезону в нас базове покриття – це 30%. У такий спосіб ми намагаємося розділити ризики з фермером. Приміром, якщо фермер інвестує 100 $/га, то він отримає 30 $/га покриття своїх витрат, які будуть захищені від поганої погоди. Далі ми рахуємо відсотки відшкодування за кожним із трьох індексів і сумуємо їх. Аналізуємо рівень опадів, рівень температур, робимо розрахунки окремо за кожним із трьох індексів, це певний відсоток. І далі відсоток відшкодування помножуємо на його суму покриття (в нашому прикладі це 30 $/га), і він дістає відшкодування від страхового партнера.

• Олексій Рижков: Чи можуть бути задіяні в програмі аграрії, які господарюють на деокупованій території?

Роман Хрипко: Звичайно. Ми використовуємо супутникові погодні дані. Зважаємо лише на погоду, не дивимося на поля. Навіть не питаємо у фермера: хоче він отримати відшкодування чи ні, є в нього проблеми з урожаєм чи ні – автоматично передаємо інформацію страховому партнеру. Акцентуємо на тому, що цього сезону «МетеоЗахист» – це, певно, один із небагатьох інструментів, які працюють на деокупованих теренах і територіях, що близькі до військових дій.

• Олексій Рижков: Звідки берете погодні дані?

Роман Хрипко: В нашого партнера – швейцарської компанії зі штаб­квартирою у Базелі Meteoblue AG. Наголошу, що ми навіть знайшли механізм спрощення підписання документів. Раніше це була складність, адже фермер мав підписати страховий поліс. А зараз ми переглянули юридичну структуру й бачимо, що немає потреби в підписі від фермера, тобто страховий сертифікат діятиме після його підписання страховою компанією, і це дещо спростить процес адміністрування для фермера.

Руслан Зимовець: Так, ми спробували оптимізувати процеси, які були до цього. Для клієнта буде такий WOW­ефект, адже йому нічого не потрібно підписувати, а він уже є застрахованим просто за фактом отримання сертифіката. Для нас це простіше, тому що ми не чекатимемо від клієнта погодження, якогось додаткового документа, натомість усі ці процеси беремо на себе та контролюємо. Зробили й спеціальне посилання на нашому сайті для клієнтів компанії «Сингента», де вони за конкретними підказками можуть завантажити документи. Мета – максимально зручна цифровізація. Не чекатимемо документи в паперовому вигляді (хоча, звісно, можемо прийняти й у папері, проте на це піде ще тиждень), а швидко підпишемо електронним цифровим підписом, завантажимо до системи, й фахівець уже почне їх опрацьовувати. Всі процеси пришвидшено, й клієнт, до речі, дуже швидко отримає виплату.

• Олексій Рижков: В який термін це може бути?

Руслан Зимовець: Щонайбільше – до 10 робочих днів.

Роман Хрипко: Тут усе залежатиме від того, наскільки фермер швидко відреагує, адже є певні вимоги Нацбанку щодо фінансового моніторингу. Й за ними фермер має подати певний пакет документів. І це буде найважливіший виклик, який ІНГО чекатиме.

Руслан Зимовець: Що швидше ці документи будуть надані, то швидшою буде виплата. Від вимог нашого регулятора – Нацбанку – ми не можемо відійти. Йдеться про стандартний набір документів, які є в кожного господарства, й упевнений, що є й у цифровому вигляді й завірені. Нам лише залишається їх отримати.

• Олексій Рижков: На сайті Мінагропродполітики є перелік страховиків, які мають право на страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Власне, весь перелік складається зі страхової компанії ІНГО. Розкажіть, будь ласка, трошки про цей напрям.

Руслан Зимовець: 2021 р. було внесено зміни в законодавство щодо особливостей страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Було вчергове запропоновано, що держава має допомагати аграріям у частковій компенсації страхового платежу. Цей тренд у всьому світі не новий. Ми розуміємо, що ефективнішого методу для підтримки аграрія зараз немає. Бачимо, що в США 80–90% аграріїв долучаються до агрострахування з державною підтримкою. Так само, приміром, Іспанія, Туреччина тощо. Чимало країн допомагає аграріям у забезпеченні якогось середнього доходу. Ми нині входимо в такий кліматичний період, коли середньорічна кількість опадів може бути однаковою, проте вони можуть випадати всі в один місяць. Катаклізми частішатимуть. Бачимо, що зими за останні роки дуже змінилися. Тріскучих 20­градусних морозів не спостерігаємо, певно, понад, 10 років. Зими часто­густо або безсніжні, або малосніжні. Й от держава запропонувала компенсацію до 65% від страхового платежу. Відповідно вже є три страхові продукти, затверджені Міністерством: страхування озимих культур на зимовий період, страхування врожаю озимих культур на весь період від висівання до збирання і страхування врожаю ярих культур зернової групи після відновлення весняної вегетації до збирання врожаю. Нині в процесі розробки перебуває ще один страховий продукт – страхування цукрових буряків. На жаль, пройшло вже три роки, проте жоден бюджет не передбачав компенсації страхового платежу. Страховий продукт є, є страхова компанія, яка вже акредитована державою і може це робити, однак жодної гривні поки що не було передбачено на компенсацію.

• Олексій Рижков: Чи має перспективу напрям страхування сільськогосподарських тварин?

Руслан Зимовець: На жаль, цей напрям розвивається гірше, ніж страхування врожаю. Є чудові договори страхування, які покривають усі ризики, котрі там можуть бути. Пам’ятаю, що до 2010 р. ми покривали африканську чуму свиней, класичну чуму, сибірську виразку – одним словом, всі захворювання, які можуть спричинити загибель усього поголів’я водночас. Із часом, коли всі ці хвороби почали поширюватися в Україні (із 2013–2014 рр. зокрема було до 100 випадків фіксації АЧС в Україні), західні перестраховики, які зазвичай допомагають страховим компаніям захищати дуже великі ризики, відмовилися це покривати. Відтак, звісно, ми так само були вимушені відмовитися від страхування інфекційних захворювань і перейшли на класичні види: нещасні випадки, стихійні явища, протиправні дії третіх осіб. Проте запити є, однак державної підтримки тут немає.

• Олексій Рижков: Два роки тому прийшла повномасштабна війна до нашого дому, відповідно й ризиків стало більше…

Руслан Зимовець: Так. І ми активно впроваджуємо нові страхові продукти, які могли б покрити ці ризики. Зробили розширення для озимих культур (пшениця, ріпак, ячмінь) щодо страхування витрат на зимовий період із покриттям воєнних ризиків із лімітом до 2 млн грн. Воєнним ризиком є як безпосереднє влучання засобів ведення війни, різноманітних уламків, так і переміщення військової техніки, будівництво опорних пунктів, бліндажів та інших оборонних споруд. Адже для цього використовують й орні землі. Також запропонували для аграріїв і покриття витрат на розмінування. Страхуючи аграрія від цього, ми прагнемо допомогти йому не втратити дохід, який він може одержати. Робимо розширення і під страхування врожаю цього сезону. Це буде для аграріїв дуже корисно, тому що технологічні процеси швидкоплинні й залежать від погодного чинника. Якщо аграрій не зможе вчасно за­їхати в поле й провести обприскування, то він може втратити й до 15–20% свого врожаю в майбутньому. Особливо це помітно на цукрових буряках, позаяк довгоносик буквально за 2–3 дні з’їдає десятки гектарів.

Олександр Ісаєнко, головний агроном ФГ «Ольга 2008», Миколаївський район Миколаївської області

– У нас в обробітку 1200 га, вирощуємо озиму пшеницю, ячмінь, соняшник. Активно співпрацюємо з компанією «Сингента» з 2018 р., використовуємо їхні продукти щороку: соняшник СИ Розета й СИ Барбаті, гербіциди Каптора® й Каптора® Плюс тощо. Брали участь у програмі «МетеоЗахист»: коли купували насіння й гербіцид, менеджер компанії «Сингента» повідомив, що ми підпадаємо під дію програми. Два роки поспіль перед війною отримували відшкодування. Страховим випадком була посуха, а культурою – соняшник. Менеджер мені телефонував і казав, що за супутниковими даними на наших полях фіксувався страховий випадок, і через тиждень на наш рахунок надходили кошти. Своїм колегам раджу використовувати продукти компанії «Сингента» (це й ефективне насіння, й ефективний захист) і долучатися до прог­рами «МетеоЗахист».

Джерело: https://www.zerno-ua.com/guides/meteozahyst-indeksne-strahuvannya-vyplaty-bez-zvolikannya/